ЕТАМБУТОЛУ ГІДРОХЛОРИД (Ethambutoli hydrochloridum), 2,2′-(етилендиіміно)ди[(S)-бутанол]дигідрохлорид.
C10H24N2О2⋅2HCl Мол. м. 277,2
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, розчинний у спирті, дуже малорозчинний в ефірі. Тпл — 202 оС. Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання; методом ХТШ; за реакцією з розчином міді (II) сульфату в присутності натрію гідроксиду (синє забарвлення); за реакцією на хлориди. Кількісно визначають методом спектрофотометрії.
Фармакологічна група. J04A K02; J04A M03; J04A M06 — протитуберкульозні препарати.
Фармакологічні ефекти. Синтетична похідна етилендіаміну — чинить специфічну антибактеріальну дію відносно Mycobacterium tuberculosis і Mycobacterium bovis, а також деяких атипових (опортуністичних, нетуберкульозних) видів мікобактерій. По відношенню до інших бактерій, а також вірусів і грибів активності не виявляє. Діє бактеріостатично. Активний щодо мікобактерій, резистентних до інших протитуберкульозних препаратів. Первинна стійкість М. tuberculosis та М. bovis до препарату виявляється дуже рідко, вторинна стійкість розвивається повільно. Можна використовувати в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами. При порушенні функції виділення нирок може кумулюватися в організмі.
Застосування. Легенева та нелегенева форми туберкульозу (застосовують лише в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами). Інфекції, спричинені чутливими атиповими мікобактеріями (див. Протитуберкульозні препарати).
Компендиум 2005 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Вікторова. — К., 2005; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index Аn Encyclopedia of chemicals, drиgs and biological / 13 Ed, 2001. — №1.